зволожнілий — Орфографічний словник української мови

зволожнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зволожніти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
зволожнілий — ЗВОЛОЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зволожні́ти; // У знач. прикм. Коваль потер скроні долонями, торкнувся рукою зволожнілого волосся (Собко, Срібний корабель, 1961, 176); Дмитро, притулившись гарячим лобом до зволожнілого скла, дивився в оповиту темрявою далину (Автом., Щастя.., 1959, 183). Словник української мови в 11 томах