зволожнілий

ЗВОЛОЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зволожні́ти;

// У знач. прикм.

Коваль потер скроні долонями, торкнувся рукою зволожнілого волосся (Собко, Срібний корабель, 1961, 176);

Дмитро, притулившись гарячим лобом до зволожнілого скла, дивився в оповиту темрявою далину (Автом., Щастя.., 1959, 183).

Значення в інших словниках

1. зволожнілий — зволожні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зволожнілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до зволожніти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови