звонпити зво́нпити дієслово доконаного виду втратити самообладання; розгубитися діал. Орфографічний словник української мови
Значення в інших словниках звонпити — звонпити (звонтпити) зневіритися, втратити надію, засумніватися, завагатися, перелякатися, занепасти духом Словник застарілих та маловживаних слів