зворушено —
Присл. до зворушений II 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зворушено —
ЗВОРУ́ШЕНО. Присл. до звору́шений² 2. Давид поклав на плече Тихонові руку й сказав зворушено, а твердо: — Да, трудно. Тихоне (Головко, II, 1957, 85); Марійка зворушено потиснула простягнену руку (Донч., V, 1957, 418); — Яка красива. Ну — лялечка!...
Словник української мови в 11 томах