звідниця

зві́дниця

іменник жіночого роду, істота

рідко

Значення в інших словниках

1. звідниця — рідко зводниця, -і. Жін. до звідник і зводник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звідниця — Звабниця, спокусниця, баламутка  Словник чужослів Павло Штепа
3. звідниця — ЗВІ́ДНИЦЯ, рідко ЗВО́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зві́дник і зво́дник 1. Як загвалтують, як закричать вони тоді всі, а найпаче та Дорошенчиха…— Звідниця! Брехуха! Така-сяка, он яка — у волость її, у волость! (Л. Янов., І, 1959, 88); Пан..  Словник української мови в 11 томах
4. звідниця — Звідниця, -ці ж. Обманщица.  Словник української мови Грінченка