Значення в інших словниках
-
звідниця —
зві́дниця іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
звідниця —
рідко зводниця, -і. Жін. до звідник і зводник 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
звідниця —
Звабниця, спокусниця, баламутка
Словник чужослів Павло Штепа
-
звідниця —
ЗВІ́ДНИЦЯ, рідко ЗВО́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зві́дник і зво́дник 1. Як загвалтують, як закричать вони тоді всі, а найпаче та Дорошенчиха…— Звідниця! Брехуха! Така-сяка, он яка — у волость її, у волость! (Л. Янов., І, 1959, 88); Пан..
Словник української мови в 11 томах