звідниця

Значення в інших словниках

1. звідниця — зві́дниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. звідниця — рідко зводниця, -і. Жін. до звідник і зводник 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звідниця — Звабниця, спокусниця, баламутка Словник чужослів Павло Штепа
4. звідниця — ЗВІ́ДНИЦЯ, рідко ЗВО́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зві́дник і зво́дник 1. Як загвалтують, як закричать вони тоді всі, а найпаче та Дорошенчиха…— Звідниця! Брехуха! Така-сяка, он яка — у волость її, у волость! (Л. Янов., І, 1959, 88); Пан.. Словник української мови в 11 томах