1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звідниця

зві́дниця

рідко зводниця, -і.

Жін. до звідник і зводник 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звідниця — зві́дниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. звідниця — Звабниця, спокусниця, баламутка Словник чужослів Павло Штепа
  3. звідниця — ЗВІ́ДНИЦЯ, рідко ЗВО́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до зві́дник і зво́дник 1. Як загвалтують, як закричать вони тоді всі, а найпаче та Дорошенчиха…— Звідниця! Брехуха! Така-сяка, он яка — у волость її, у волость! (Л. Янов., І, 1959, 88); Пан.. Словник української мови в 11 томах
  4. звідниця — Звідниця, -ці ж. Обманщица. Словник української мови Грінченка