звідтіля —
ЗВІДТІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дти. Розвернувшись у полі, танки кинулись були на заставу , щоб одним ударом вибити звідтіля прикордонників (Збан., Між.. людьми, 1955, 36); З хати ніхто не виходив, і звідтіля не чулося ні одного звука (Тют.
Словник української мови в 11 томах
звідтіля —
Звідта́м, звідти, звідтіль, звідтіля нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. Рудч. Ск. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Чуб. V.
Словник української мови Грінченка