звідтіля

ЗВІДТІЛЯ́, присл. Те саме, що зві́дти.

Розвернувшись у полі, танки кинулись були на заставу , щоб одним ударом вибити звідтіля прикордонників (Збан., Між.. людьми, 1955, 36);

З хати ніхто не виходив, і звідтіля не чулося ні одного звука (Тют., Вир, 1964, 425);

На перехресті стежок стояв шаплик великий з водою. Звідтіля набирали в поливальниці, в цеберки (Головко, І, 1957, 182).

Значення в інших словниках

1. звідтіля — звідтіля́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. звідтіля — присл. Те саме, що звідти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звідтіля — ЗВІ́ДТИ (ІЗВІ́ДТИ рідше) (з того місця), ЗВІДТІЛЯ́, ВІДТІЛЯ́, ЗВІДТІ́ЛЬ, ВІДТІ́ЛЬ, ВІ́ДТИ, ЗВІДТА́М діал., ВІДТА́М діал.  Словник синонімів української мови
4. звідтіля — Звідтіля́, звідті́ль, присл. = зві́дти  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. звідтіля — Звідта́м, звідти, звідтіль, звідтіля нар. Оттуда. Як я звідтам повертався, послухайте, з ким пізнався. Грин. III. 611. Це все вислухав, що його тітка говорила, та швидче звідти. Рудч. Ск. H. 94. Та не звідтіль місяць сходе, звідкіль ясна зірка. Чуб. V.  Словник української мови Грінченка