звідтіль
ЗВІДТІ́ЛЬ, присл. Те саме, що зві́дти.
Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися. Справді, наче хмарило звідтіль (Вовчок, І, 1955, 333);
Все те галасування то піднімалося разом, то затихало; а звідтіль одрізнявся голосний крик навісного півня або ревіння корови (Н.-Лев., І, 1956, 69).
Словник української мови (СУМ-11)