звіритися

зві́ритися 1

дієслово доконаного виду

довіритися

зві́ритися 2

дієслово доконаного виду

зіставляючи що-небудь з чимось, перевіряти щось за якими-небудь показниками; переконуватися, впевнюватися в чому-небудь; зіставитися; ви́пробуватися

зві́ритися 3

дієслово недоконаного виду

дивитися звіром

розм.

Значення в інших словниках

1. звіритися — I див. звірятися I. II див. звірятися II. III -рюся, -ришся, недок., розм. Дивитися звіром, сердито, люто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. звіритися — ДОВІРЯ́ТИ кому (ставитися до когось із довір'ям), ДОВІРЯ́ТИСЯ, ВІ́РИТИ, ЙНЯ́ТИ ВІ́РУ (ВІ́РИ), ПОКЛАДА́ТИСЯ на кого, ЗВІРЯ́ТИСЯ на кого, НАДІ́ЯТИСЯ на кого; ВВІРЯ́ТИ (УВІРЯ́ТИ) кому, на кого, ВВІРЯ́ТИСЯ (УВІРЯ́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ на кого, розм.  Словник синонімів української мови
3. звіритися — ЗВІ́РИТИСЯ¹ див. звіря́тися¹. ЗВІ́РИТИСЯ² див. звіря́тися². ЗВІ́РИТИСЯ³, рюся, ришся, недок., розм. Дивитися звіром, сердито, люто. [Кирило:] Стоїть мацапура попліч мене і шкіриться!.. Стоїть і звіриться на мене… (Крон.  Словник української мови в 11 томах