Орфографічний словник української мови

звірня

звірня́

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звірня — ЗВІРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що звірина́ 1. А що там звірні було, – Господи! (Сл. Б. Грінченка); Грицько охоче розповідав, виказуючи величезну, своєрідну обізнаність мисливця-натураліста в усіх питаннях: топографії, географії, ..  Словник української мови у 20 томах
  2. звірня — Звірня́, -ні́ ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!  Словник української мови Грінченка