звірня

Звірня́, -ні́

ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!

Значення в інших словниках

1. звірня — звірня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. звірня — ЗВІРНЯ́, і́, ж., збірн., розм. Те саме, що звірина́ 1. А що там звірні було, – Господи! (Сл. Б. Грінченка); Грицько охоче розповідав, виказуючи величезну, своєрідну обізнаність мисливця-натураліста в усіх питаннях: топографії, географії, ..  Словник української мови у 20 томах