Орфографічний словник української мови

звірячість

звіря́чість

іменник жіночого роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звірячість — -чості, ж., рідко. Властивість за знач. звірячий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірячість — ЗВІРЯ́ЧІСТЬ, чості, ж., рідко. Властивість за знач. звіря́чий 2. Її душа занурилась в мерзоту, жорстокість і звірячість, які принесли до міста окупанти (Ю. Янов., II, 1954, 86).  Словник української мови в 11 томах