звірячість

звіря́чість

-чості, ж., рідко.

Властивість за знач. звірячий 2).

Значення в інших словниках

1. звірячість — звіря́чість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. звірячість — ЗВІРЯ́ЧІСТЬ, чості, ж., рідко. Властивість за знач. звіря́чий 2. Її душа занурилась в мерзоту, жорстокість і звірячість, які принесли до міста окупанти (Ю. Янов., II, 1954, 86).  Словник української мови в 11 томах