звірячість

звіря́чість

-чості, ж., рідко.

Властивість за знач. звірячий 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірячість — звіря́чість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. звірячість — ЗВІРЯ́ЧІСТЬ, чості, ж., рідко. Властивість за знач. звіря́чий 2. Її душа занурилась в мерзоту, жорстокість і звірячість, які принесли до міста окупанти (Ю. Янов., II, 1954, 86). Словник української мови в 11 томах