звірячість
звіря́чість
-чості, ж., рідко.
Властивість за знач. звірячий 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірячість — звіря́чість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- звірячість — ЗВІРЯ́ЧІСТЬ, чості, ж., рідко. Властивість за знач. звіря́чий 2. Її душа занурилась в мерзоту, жорстокість і звірячість, які принесли до міста окупанти (Ю. Янов., II, 1954, 86). Словник української мови в 11 томах