звірячість
ЗВІРЯ́ЧІСТЬ, чості, ж., рідко. Властивість за знач. звіря́чий 2.
Її душа занурилась в мерзоту, жорстокість і звірячість, які принесли до міста окупанти (Ю. Янов., II, 1954, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звірячість — звіря́чість іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- звірячість — -чості, ж., рідко. Властивість за знач. звірячий 2). Великий тлумачний словник сучасної мови