1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звірівник

звірівни́к

-а, ч.

1》 Спеціаліст, який розводить звірів.

2》 діал. Звіринець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірівник — звірівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звірівник — ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови в 11 томах
  3. звірівник — Звірівни́к, -ка м. Звѣринецъ. Александров. у. Словник української мови Грінченка