1. Словник української мови Грінченка

звірівник

Звірівни́к, -ка

м. Звѣринецъ. Александров. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірівник — звірівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звірівник — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який розводить звірів. 2》 діал. Звіринець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звірівник — ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови в 11 томах