1. Орфографічний словник української мови

звірівник

звірівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звірівник — -а, ч. 1》 Спеціаліст, який розводить звірів. 2》 діал. Звіринець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звірівник — ЗВІРІВНИ́К, а́, ч. Спеціаліст, що займається розведенням звірів. Словник української мови в 11 томах
  3. звірівник — Звірівни́к, -ка м. Звѣринецъ. Александров. у. Словник української мови Грінченка