Орфографічний словник української мови

звішувати

зві́шувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. звішувати — -ую, -уєш, недок., звісити, звішу, звісиш, док., перех. Опускати що-небудь донизу, залишаючи у висячому положенні. || Низько нахиляти (голову).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звішувати — ОПУСКА́ТИ (переміщувати нижче, донизу), СПУСКА́ТИ, ЗНИ́ЖУВАТИ, УПУСКА́ТИ (ВПУСКА́ТИ), ПОПУСКА́ТИ, ЗВІ́ШУВАТИ, ОСА́ДЖУВАТИ, ПРИСА́ДЖУВАТИ, ОСАДЖА́ТИ рідше; ПОНУ́РЮВАТИ, ПОТУ́ПЛЮВАТИ, ПОТУПЛЯ́ТИ (про голову, очі, зір). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. звішувати — ЗВІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗВІ́СИТИ, зві́шу, зві́сиш, док., перех. Опускати що-небудь донизу, залишаючи у висячому положенні. Білокорі берізки звішували до самої землі свої золоті сережки (Збан.  Словник української мови в 11 томах
  4. звішувати — Звішувати, -шую, -єш сов. в. звісити, -шу, -сиш, гл. Свѣшивать, свѣсить.  Словник української мови Грінченка