Орфографічний словник української мови

згарятина

зга́рятина

іменник жіночого роду

згар — залишки чого-небудь згорілого

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. згарятина — ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О.  Словник синонімів української мови
  2. згарятина — ЗГА́РЯТИНА, и, ж., рідко. Те саме, що згар 1 — І страшно і гарно: і полум’я пожежі, і дим, і згарятина, і мелодії арф та бубонів, і гук гармат (Н.-Лев., IV, 1956, 242); Пахло курявою, запиленим полином і ще чимсь незрозумілим, мов легкою згарятиною (Донч., II, 1956, 281).  Словник української мови в 11 томах