згарячу

зга́рячу

прислівник

незмінювана словникова одиниця

рідко

Значення в інших словниках

1. згарячу — пр., зопалу, спохвату, в розпалі, в гарячці; П. необачно, не подумавши.  Словник синонімів Караванського
2. згарячу — див. зопалу; спересердя; швидко  Словник синонімів Вусика
3. згарячу — рідко ізгарячу, присл. Розгарячившись, спалахнувши в пориві якого-небудь почуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. згарячу — ЗО́ПАЛУ (у стані сильного збудження), ЗГА́РЯЧУ (ЗГА́РЯЧА), СПРОЖО́ГУ, СПО́ХВАТУ розм. Правду сказати, Василько зробив це зопалу, не подумавши (О. Донченко); Я згарячу підвівся, скинув з себе гімнастерку (А.  Словник синонімів української мови
5. згарячу — Зга́рячу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. згарячу — ЗГА́РЯЧУ, рідко ІЗГА́РЯЧУ, присл. Розгарячившись, спалахнувши в пориві якого-небудь почуття. На зелені свята, під час вистави, Марків партнер палахнув ізгарячу в його з обрізу (Вас., II, 1959, 124); Скривавлене коліно ниє, але згарячу він ще не відчуває різкого болю (Кол., Терен.., 1959, 38).  Словник української мови в 11 томах
7. згарячу — Згарячу нар. Сгоряча. Прости мене, я згарячу забувся. Шевч. 293.  Словник української мови Грінченка