Орфографічний словник української мови

згожий

зго́жий

прикметник

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. згожий — -а, -е, діал. 1》 Придатний, здатний. 2》 Згодний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. згожий — ЗГО́ЖИЙ, а, е, діал. 1. Придатний, здатний. [Варка:] Звісно, тепер кожну [дівчину] завидки беруть. Хіба мало їх є таких, що на лихе згожі? (Кроп., II, 1958, 203). 2. Згодний. Другі кажуть: — Що, бурмістром [бурмистром]? Ми на се не згожі!...  Словник української мови в 11 томах
  3. згожий — Зго́жий, -а, -е Годный. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Ном. № 9705.  Словник української мови Грінченка