згоряти —
Горіти, вигоряти, зотлівати; (від сухот) згасати; (- зерно) згнивати, пріти; (з цікавости) п. умирати, о. аж труситися; док. ЗГОРІТИ, піти з димом <�вогнем>, взятися попелом.
Словник синонімів Караванського
згоряти —
див. горіти; хотіти
Словник синонімів Вусика
згоряти —
-яю, -яєш і згорати, -аю, -аєш, недок., згоріти, -рю, -риш, док. 1》 Знищуватися вогнем. || тільки 3 ос. Витрачатися для освітлення, опалення і т. ін. || тільки 3 ос. Псуватися від сильного жару; підгоряти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
згоряти —
згоря́ти (згора́ти) / згорі́ти (спопелі́ти) від (з) со́рому. Дуже бентежитися, ніяковіти, червоніти. (Іван:) Не ждав я, щоб і мені, старому, прийшлось згорати від сорому перед добрими людьми за тебе! (С.
Фразеологічний словник української мови
згоряти —
ЗГОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗГОРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, док. 1. Знищуватися вогнем. Не раз ця декорація згоряла й замінялась іншою (Моє життя в мист.
Словник української мови в 11 томах