Орфографічний словник української мови

згукувати

згу́кувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. згукувати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
  2. згукувати — -ую, -уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. згукувати — ЗГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи. Ще в селі бігав [Митрофан], згукував людей, розподіляв зброю (Ле, Ю. Кудря, 1956, 7).  Словник української мови в 11 томах