згукувати

ЗГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи.

Ще в селі бігав [Митрофан], згукував людей, розподіляв зброю (Ле, Ю. Кудря, 1956, 7).

Значення в інших словниках

1. згукувати — згу́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. згукувати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
3. згукувати — -ую, -уєш, недок., перех. Гукаючи, скликати, збирати в одне місце, докупи.  Великий тлумачний словник сучасної мови