здалік —
ЗДАЛІ́К, присл., розм. Те саме, що зда́лека. — До Одарки не пустили,— каже [братова], — і здалік не бачила, і голоска її не чула! (Вовчок, І, 1955, 42); Коли ж побачу я вас знову — Садочок, поле та діброву...
Словник української мови в 11 томах