здалік

ЗДАЛІ́К, присл., розм. Те саме, що зда́лека.

— До Одарки не пустили,— каже [братова], — і здалік не бачила, і голоска її не чула! (Вовчок, І, 1955, 42);

Коли ж побачу я вас знову — Садочок, поле та діброву; Коли здалік Знов повернусь під сільську стріху, В оту країну — милу, тиху, святу повік? (Граб., І, 1959, 427).

Значення в інших словниках

1. здалік — здалі́к прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. здалік — присл., розм. Те саме, що здалека.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здалік — ЗДА́ЛЕКА (ЗДА́ЛЕКУ) (з далекої відстані), ВІДДАЛІ́К, ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́ розм., ЗДАЛЯ́ розм., ЗДАЛІ́К розм., ЗВІДДАЛЕКИ́ розм., ЗВІДДАЛІ́К розм., ЗВІДДАЛІ́ розм., ЗВІДДАЛЯ́ розм., ЗДА́ЛЕКИ діал., ЗДАЛІ́ діал., ОПОДАЛІ́К діал., ОПО́ДАЛЬ діал.  Словник синонімів української мови