зданий
ЗДА́НИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зда́ти.
За здані на завод буряки колгоспники одержали багато грошей, цукру, жому тощо (Нові спос. вирощ. буряків, 1956, 127);
Діти виросли, розійшлись на заробітки, були здані в солдати (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 335);
// зда́но, безос. присудк. сл.
Конфісковані цінності було відправлено в Херсон і здано губернському казначею по акту (Гончар, II, 1959, 74).
◊ Зда́ний на вла́сну во́лю — який може діяти самостійно.
Коні, здані на власну волю, самі шукали собі стежки серед сутінків (Фр., VI, 1951, 60);
Зда́ний на свої́ си́ли — який може розраховувати тільки на себе.
Тепер я була здана виключно на свої сили (Вільде, Пов. і опов., 1949, 98).
ЗДА́НИЙ², а, е, діал. Здібний, обдарований.
— Ну ж, Меласю! Дівчина, так дівчина, на диво здана! — каже дід, всміхаючись (Вовчок, І, 1955, 344).
Словник української мови (СУМ-11)