Орфографічний словник української мови

здержати

зде́ржати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. здержати — див. здержувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. здержати — держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В.  Фразеологічний словник української мови
  3. здержати — ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...  Словник синонімів української мови
  4. здержати — ЗДЕ́РЖАТИ див. зде́ржувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. здержати — Зде́ржати, -ся см. здержувати, -ся.  Словник української мови Грінченка