здержати —
зде́ржати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
здержати —
див. здержувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
здержати —
держа́ти (трима́ти) / зде́ржати сло́во. 1. Виконувати обіцяне. Петько всміхнувсь: — Одначе ти, Ониську, жартівник! Зумію я віддячити. Держати слово звик (В.
Фразеологічний словник української мови
здержати —
ЗАТРИ́МУВАТИ (заважати, пере-шкоджати кому-, чому-небудь рухатися, розвиватися тощо з належною швидкістю), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, СТРИ́МУВАТИ, УТРИ́МУВАТИ (ВТРИ́МУВАТИ), ПРИТРИ́МУВАТИ, ГАЛЬМУВА́ТИ, ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ)...
Словник синонімів української мови
здержати —
Зде́ржати, -ся см. здержувати, -ся.
Словник української мови Грінченка