здобуття

здобуття́

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. здобуття — Набуття, придбання, р. здобуток; (міста) захоплення, взяття.  Словник синонімів Караванського
2. здобуття — -я, с. Дія за знач. здобувати, здобути. Здобуття наукового ступеня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здобуття — УЗЯТТЯ́ (ВЗЯТТЯ́) (ворожого укріплення, міста і т. ін.), ЗАХО́ПЛЕННЯ, ЗДОБУТТЯ́.  Словник синонімів української мови
4. здобуття — Здобуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. здобуття — ЗДОБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. здобува́ти, здобу́ти. Відтепер Пугач став головним постачальником м’яса товариству [опришкам], інших джерел здобуття їжі не мали (Гжицький, Опришки, 1962, 211)...  Словник української мови в 11 томах