Значення в інших словниках
-
зеленка —
ЗЕЛЕНКА – ЗЕЛІНКА Зеленка. Аніліновий барвник, що використовується в медицині як антисептичний засіб; брильянтова зелень. Зелінка. Зелена (мідна) фарба.
Літературне слововживання
-
зеленка —
-и, ж., розм. Те саме, що брильянтова зелень (див. зелень).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зеленка —
И, ж., студ. Молодші курси. Зеленка завжди неорганізована.
Словник сучасного українського сленгу
-
зеленка —
(-и) ж. 1. арм. Маскувальна форма з зеленими розводами. Командування сорокової армії то кидало війська на штурм Чирикарської "зеленки", то шукало нагоди порозумітися з цим загадковим невловимим командиром (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 223.
Словник жарґонної лексики української мови
-
зеленка —
ЗЕЛЕ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що Зе́лень брилья́нтова ( див. зе́лень). Обличчя її завжди було в плямах синього чорнила або зеленки (Сміл., Сашко, 1957, 9).
Словник української мови в 11 томах
-
зеленка —
Зеле́нка, -ки ж. Сортъ дыни.
Словник української мови Грінченка