зеленка

зеле́нка

-и, ж., розм.

Те саме, що брильянтова зелень (див. зелень).

Значення в інших словниках

1. зеленка — зеле́нка іменник жіночого роду ліки розм.  Орфографічний словник української мови
2. зеленка — ЗЕЛЕНКА – ЗЕЛІНКА Зеленка. Аніліновий барвник, що використовується в медицині як антисептичний засіб; брильянтова зелень. Зелінка. Зелена (мідна) фарба.  Літературне слововживання
3. зеленка — И, ж., студ. Молодші курси. Зеленка завжди неорганізована.  Словник сучасного українського сленгу
4. зеленка — (-и) ж. 1. арм. Маскувальна форма з зеленими розводами. Командування сорокової армії то кидало війська на штурм Чирикарської "зеленки", то шукало нагоди порозумітися з цим загадковим невловимим командиром (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 223.  Словник жарґонної лексики української мови
5. зеленка — ЗЕЛЕ́НКА, и, ж., розм. Те саме, що Зе́лень брилья́нтова ( див. зе́лень). Обличчя її завжди було в плямах синього чорнила або зеленки (Сміл., Сашко, 1957, 9).  Словник української мови в 11 томах
6. зеленка — Зеле́нка, -ки ж. Сортъ дыни.  Словник української мови Грінченка