зелено —
присл. 1》 Зеленіючи, вирізняючись зеленим кольором. 2》 у знач. присудк. сл. Про наявність де-небудь великої кількості зелені або предметів зеленого кольору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зелено —
ЗЕ́ЛЕНО, присл. 1. Зеленіючи, виділяючись зеленим кольором. І там, де трави зелено ростуть, на схилах гір почує син і ранок (Гонч., Вибр., 1959, 107). 2. у знач. присудк. сл. Про наявність де-небудь великої кількості зелені або предметів зеленого кольору.
Словник української мови в 11 томах