зелено

зе́лено

присл.

1》 Зеленіючи, вирізняючись зеленим кольором.

2》 у знач. присудк. сл. Про наявність де-небудь великої кількості зелені або предметів зеленого кольору.

Значення в інших словниках

1. зелено — зе́лено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зелено — ЗЕ́ЛЕНО, присл. 1. Зеленіючи, виділяючись зеленим кольором. І там, де трави зелено ростуть, на схилах гір почує син і ранок (Гонч., Вибр., 1959, 107). 2. у знач. присудк. сл. Про наявність де-небудь великої кількості зелені або предметів зеленого кольору.  Словник української мови в 11 томах