зефір —
Зефі́р. Вид тканини. Мужеске білє, анґлійскі зефіри, ковніри, маншети і краватки (Б., 1901, рекл.) // нім. der Zephir (Zephyr) — зефір, вид тканини.
Українська літературна мова на Буковині
зефір —
I -у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. II -у, ч. Вид тонкої бавовняної тканини для пошиття білизни (перев. чоловічих сорочок). III -у, ч., кул. Сорт фруктової пастили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зефір —
У, ч. Представник негроїдної раси. Прикольний зефір у ролику «М1», правда?
Словник сучасного українського сленгу
зефір —
зефі́р (грец. Ζέφυρος) 1. У давніх греків теплий західний вітер. 2. поет. Легкий теплий вітерець. 3. Тонка бавовняна тканина. 4. Кондитерський виріб – вид пастили. 5. Один з кращих сортів овечої вовни.
Словник іншомовних слів Мельничука
зефір —
ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.
Словник синонімів української мови
зефір —
Зефі́р, -ру; -фі́ри, -рів (вітер і матерія)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зефір —
ЗЕФІ́Р¹, у, ч., поет. Теплий легкий вітерець. Про гомін тракторів ще згадує земля, бреде зефір пахучою ріллею… (Сос., Близька далина, 1960, 93); Легкокрилий зефір походжав над балкою, куйовдив кучеряве верхів’я, дуби гули і шуміли (Коцюба...
Словник української мови в 11 томах