зжатий — Орфографічний словник української мови

зжатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжати. || зжато, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
зжатий — ЗЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжа́ти. Він зриває з голови чужу шапку і пітними солоними устами припадає до зжатого поля (Стельмах, II, 1962, 68); // зжа́то, безос. присудк. сл. — О, про молотьбу люди думають. А в кого то ще й не зжато (Головко, І, 1957, 271). Словник української мови в 11 томах