зжатий

ЗЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжа́ти.

Він зриває з голови чужу шапку і пітними солоними устами припадає до зжатого поля (Стельмах, II, 1962, 68);

// зжа́то, безос. присудк. сл.

— О, про молотьбу люди думають. А в кого то ще й не зжато (Головко, І, 1957, 271).

Значення в інших словниках

1. зжатий — зжа́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зжатий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжати. || зжато, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови