Значення в інших словниках
-
зимниця —
Зимни́ця: — гарячка, пропасниця [21] — гарячка [I] — пропасниця [13;V,XII] — «Зимницю» — «озноб», так загально на Бойківщині, пор. також словник Желехівського, де під зимниця — kaltes Fieber (239) словник пояснює загально: «гарячка» (427). [MО,I]
Словник з творів Івана Франка
-
зимниця —
див. дім; лихоманка
Словник синонімів Вусика
-
зимниця —
-і, ж. 1》 розм. Дерево, на якому до пізньої осені висять плоди. 2》 діал. Гарячка, пропасниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зимниця —
ЗИМНИ́ЦЯ², і, ж., діал. Гарячка, пропасниця. – Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б'є, чи ти й зовсім хвора? (І. Франко); Я йшла і ввесь час здригалась, ніби мені була зимниця (М. Хвильовий).
Словник української мови у 20 томах
-
зимниця —
ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
зимниця —
ЗИМНИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм. Дерево, на якому до пізньої осені висять плоди. Уберуть добрі люди з поля хліб. Обтрусять у саду зимниці (Греб., V, 1957, 321). 2. діал. Гарячка, пропасниця. — Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б’є, чи ти й зовсім хора? (Фр., І, 1955, 91).
Словник української мови в 11 томах