зичливо —
Присл. до зичливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зичливо —
ЗИЧЛИ́ВО. Присл. до зичли́вий. [Фауст:] Вона вщасливить всю державу, Зичливо дбаючи про всіх (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372); — Вони довго і ніби зичливо придивлялись до мене (Стельмах, Правда.., 1961, 396).
Словник української мови в 11 томах
зичливо —
Зичливо нар. Доброжелательно.
Словник української мови Грінченка