Орфографічний словник української мови

зичливо

зичли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зичливо — Присл. до зичливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зичливо — ЗИЧЛИ́ВО. Присл. до зичли́вий. [Фауст:] Вона вщасливить всю державу, Зичливо дбаючи про всіх (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372); — Вони довго і ніби зичливо придивлялись до мене (Стельмах, Правда.., 1961, 396).  Словник української мови в 11 томах
  3. зичливо — Зичливо нар. Доброжелательно.  Словник української мови Грінченка