зичливо

ЗИЧЛИ́ВО. Присл. до зичли́вий.

[Фауст:] Вона вщасливить всю державу, Зичливо дбаючи про всіх (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372);

— Вони довго і ніби зичливо придивлялись до мене (Стельмах, Правда.., 1961, 396).

Значення в інших словниках

1. зичливо — зичли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зичливо — Присл. до зичливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зичливо — Зичливо нар. Доброжелательно.  Словник української мови Грінченка