зично —
Присл. до зичний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зично —
ЗИ́ЧНО. Присл. до зи́чний. — Тепер скажіте, християни, Хто отруїв його!.. — Пані! Пані! — Громада зично загула (Шевч., II, 1963, 248); Нам треба голосу Тараса. Зично щоб прозвучать про наш могутній день (Тич.
Словник української мови в 11 томах
зично —
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Словник української мови Грінченка