Орфографічний словник української мови

зломщик

зло́мщик

іменник чоловічого роду, істота

зломник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зломщик — -а, ч. Той, хто ламає що-небудь із метою пограбування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зломщик — ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом).  Словник синонімів української мови
  3. зломщик — ЗЛО́МЩИК, а, ч. Той, хто ламає що-небудь з метою пограбування. Настороженість, прудкість досвідченого зломщика почуваються в усіх рухах Грома (Ю. Янов., IV, 1959, 122).  Словник української мови в 11 томах