злочинник —
ЗЛОЧИ́ННИК, а, ч., рідко. Те саме, що злочи́нець. Пан Герлічка аж підскакує, аж по хаті бігає, аж зубами скрегоче. Нібито він так сердиться на злочинників (Фр., IV, 1950, 500); — За віщо вона так мучиться?...
Словник української мови в 11 томах