Орфографічний словник української мови

злічений

злі́чений 1

дієприкметник

порахований

злі́чений 2

дієприкметник

вилікуваний

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. злічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злічити I. Не злічено кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь. II -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до злічити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злічений — ЗЛІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злічи́ти¹. Не злі́чено кого, чого — дуже багато кого-, чого-небудь. Добре тому Башкирові, на весь повіт добре! Земель у нього — не міряно, слуг у нього — не злічено (Мирний, IV, 1955, 219). ЗЛІ́ЧЕНИЙ², а, е, рідко.  Словник української мови в 11 томах