зманливий — Орфографічний словник української мови

зманливий — ЗМА́НЛИВИЙ, а, е. Який зманює (у 1 знач.), приваблює; манливий. Не знав [Тарас] уже, що краще: чи безпросвітна, тупа солдатчина, чи зманлива, але пуста надія, розтягнена на місяці (Василь Шевчук); Він жадібно вгризається зубами в дратівливі, зманливі дарунки сновидіння (О. Бердник). Словник української мови у 20 томах
зманливий — СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм. Словник синонімів української мови