зманливий

ЗМА́НЛИВИЙ, а, е.

Який зманює (у 1 знач.), приваблює; манливий.

Не знав [Тарас] уже, що краще: чи безпросвітна, тупа солдатчина, чи зманлива, але пуста надія, розтягнена на місяці (Василь Шевчук);

Він жадібно вгризається зубами в дратівливі, зманливі дарунки сновидіння (О. Бердник).

Значення в інших словниках

1. зманливий — зма́нливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зманливий — СПОКУ́СЛИВИЙ (який спокушає, непереборно манить до себе), ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ЗНАДЛИ́ВИЙ, ЗНА́ДНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ, МАНЛИ́ВИЙ, ЗМА́НЛИ́ВИЙ, ЗАМА́НЛИВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОВА́БНИЙ, ЗАЛА́СНИЙ розм., ЛА́КОМИЙ розм.  Словник синонімів української мови